Власністю територіальної громади є все майно в межах окремої  адміністративної одиниці — села, селища, міста (без районного поділу), району в місті з районним поділом (як,  наприклад, Київ) , яке було на ній  станом на 27.10.1990 року — день  вступу в законну силу Закону  Української РСР  від 24 жовтня 1990 року N 404-XIІ про зупинення загальнонародної (державної) власності до вступу в законну силу нової Конституції 1996 року.

Власність територіальної громади — це земля, ліс, природні ресурси, комунальне майно, місцевий бюджет, а також  утворені  територіальною громадою комунальні підприємства та  у законний спосіб утворені  всі місцеві органи влади, а саме: прокуратура, міліція, суд,  державна  виконавча  служба , пенсійний  фонд , податковий  орган, які відповідно до ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування та ст. 142 Конституції України, є відповідними адміністративними структурами територіальної громади, що забезпечуються нею ресурсами для виконання своїх завдань.

Територіальна громада як власник землі має право на розподіл землі поміж жителями-членами громади, право на визначення, кому і на який час надавати  її в оренду, має право отримувати гідну плату за використання своєї землі. Як власник, має право припиняти взаємовідносини із будь-яким орендарем.

Право комунальної власності територіальної громади захищаються законом на рівні інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної громади і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади (ст.21 закону, ст.60 п. 1,2 закону України про місцеве самоврядування).

 

Вверх