• Місцеве самоврядування повинне слугувати для громади

    Вибори нового Президента і перевибори парламенту стали лишень першим кроком на шляху очищення і оновлення влади. Під тиском громадськості Верховною Радою та Порошенком було ратифіковано антикорупційний та люстрацій ний закони. Тепер, вже як закономірний крок, нам слід провести очищення і зміну влади на місцях.

    Під час виборів до місцевих рад, які відбудуться весною 2015 року ми повинні стати перешкодою на шляху гореполітиків та ошуканців, які вирішили для себе, що вони «прихватизували» владу, місто і нас громадян. Місцеве самоврядування повинне слугувати для народу, а не бути годівницею, чи плацдармом для реалізації кар’єрних амбіцій.

    Переконаний, що вже кожного з нас, кожного франківчанина в душі оскомить від самого почутого прізвища, або побаченого обличчя тих місцевих обранців, які свого часу бездумно роздавали порожні обіцянки, а взамін змогли дати місту лишень розруху, занепад та розбиті дороги. Чи не вперше нам потрібно навчитись голосувати розумом, а не емоціями. Так це складно, бо тільки в зубожілому суспільстві люди будуть вірити і йти за тими, хто краще збреше або більше пообіцяє. Але ми змінилися, громада змінилася. Для всіх нас поступово стає чужим принцип: «чого бідні, бо дурні, а чого дурні, бо бідні».

    Все частіше і все більше виборець починає мислити головою. І це не через те, що ми стали жити краще, а через те, що в глибині душі ми стали усвідомлювати, що зміни зможуть відбутися лишень завдяки появі нових облич, зміни можуть бути наслідком певних дій або програм, але в жодному разі вони не настануть, якщо ми буде обирати одних і тих же людей, які змінюють один партквиток іншим, скидають вишиванку і одягають камуфляж, спершу обіцяють, а потім відверто брешуть.

     

    Якщо більш уважніше придивитись, то для нашого міста абсолютно нічого не змінюється вже впродовж двадцяти років. Одна династія мерів замінилась іншою. Один прагне «вийти вперед ногами», а інший мріє про династію, але чомусь ніхто з них і ні на мить не подумав про громаду. Все просто: їм так зручно, вони вже давно «прихватизували» нас і для чого їм потрібна наша думка. Повне ігнорування і нехтування потребами громади. Одні це роблять з крісла мера, інші - з крісел депутатів місцевих рад. А що ж поробляє в той час громада, що думає і як живе? А громада все жде і живе в надії на зміни, на краще життя.

    Ще трохи і всі ми станемо свідками бурхливої роботи на місцях: агітки, листівки, від дверей до дверей, малювання дверей і лавочок біля під’їзду, гречка... І все лиш для того, щоб вже вкотре здурити нас. Вийдіть кожен у свій двір і запитайте себе, а чи знаю я в лице свого депутата, а чи зробив він щось для нашого округу за останніх п’ять років і чи спілкувався він взагалі з громадою за весь цей період? Вибачте панове, але після того, як Ви знайдете відповіді на ці всі запитання Ви зрозумієте, що першочергово ми повинні винити себе, оскільки ми з Вами обирали такого мера, ми з Вами обирали того чи іншого депутата і тільки ми з Вами віддавали голоси за ту чи іншу політичну партію.

    Отже, громадо, допоки ще панує час тишини і нам ніхто «не вкатує катком» у вуха пусті обіцянки, пильно спостерігайте, шукайте і випитуйте у своїх депутатів гіркої правди про безрезультативність, халатність, або подекуди й злочинність їхніх дій.

     

    за матеріалами http://frankivchany.if.ua

Вверх