• Олег Полівчак: Владу — не радам, а народові!

    Організовуючи територіальну громаду, в Івано-Франківську забракували російськомовний переклад Європейської хартії місцевого самоврядування

    «Втілюючи в життя ідеї Майдану на демократизацію суспільства й зміцнення місцевого самоврядування та діючи згідно з Конституцією України, маємо обов’язок створити в обласному центрі територіальну громаду. Це утворення дасть змогу міській спільноті через посилення контролю за діяльністю владних органів і чиновництва ефективно вирішувати наболілі проблеми життєдіяльності міста. А саме: впливати на формування тарифів на комунальні послуги, домагатися проведення ефективніших заходів щодо впорядкування прибудинкових територій та ремонту доріг, контролювати роботу громадського транспорту й соціальних закладів: від дитсадків — до лікарень і вишів, сприяти в захисті малозабезпечених тощо».

    Таку відозву поширили серед іванофранківців активісти організаційного комітету зі створення в обласному центрі територіальної громади (ТГ), який діє при науково-просвітницькому товаристві «Просвіта—Світовид» обласної організації ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Активісти ініціативної групи з формування ТГ проводять нині роз’яснювальну роботу серед жителів міста з тим, аби зібрати належну кількість підписів, необхідних для формування установчих документів ТГ.    


    — Це нелегка праця, адже в місті із 240-тисячним населенням потрібно зібрати більше половини (50 відсотків плюс один) голосів громадян, котрі мають право на волевиявлення, а це десь 90 тисяч підписів, згідно з якими люди делегуватимуть своє право голосу тим чи іншим членам ініціативної групи чи комітету громадських представників щодо своєї участі через них у діяльності ТГ, — розповідає голова оргкомітету зі створення в Івано-Франківську територіальної громади керівник НПТ «Просвіта—Світовид» Олег ПОЛІВЧАК. — Але здійснити цю роботу конче треба. Це одне з найбільш актуальних соціальних замовлень, без виконання якого неможливі надалі ні поступ громадянського суспільства в Україні, ні посилення євроінтеграційних процесів, ні ефективний спротив агресії з боку іноземної держави.


    Тим паче, що для цього існує цілком достатня законодавча база. Це передусім Конституція України, 5-та стаття якої стверджує, що єдиним джерелом влади в державі є народ, а не олігархи чи тимчасові утворення типу парламенту, уряду, місцевих рад. Власне, ст. 140—144 нашого Основного Закону детально регламентують порядок місцевого самоврядування, що є правом територіальної громади — жителів села або добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища і міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції й законів України. А на ррунті тих законодавчих прописів виписано й Закон про місцеве самоврядування. В цих та інших відповідних нормативних актах вичерпно розписано, якою має бути і як має функціонувати система місцевого самоврядування (МС). і вони засвідчують чорним по білому, що первинним суб’єктом МС, основним носієм його функцій і повноважень є саме територіальна громада як законний власник того ресурсу й майна, що є в межах її адміністративної території.

    - В такому разі, пане Олеже, всі розмови вчорашні й нинішні на владному Олімпі в Україні та в його регіональних філіях про буцімто розвій місцевого самоврядування, про передачу його органам ширших функцій і повноважень тощо — це насправді лише беззмістовна балаканина про те, чого не існує. Адже територіальні громади як стрижень МС на Прикарпатті, за винятком кількох сіл, ще майже ніде не сформовано.

    — В Україні діє всього-на-всього трохи більше 70 ТГ. А на Прикарпатті лише громади трьох сіл зорганізувалися в такі правові утворення. Це доволі мала кількість. У чому ж проблема? А в тім, що ми нібито й читали Конституцію і теоретично відаємо, що вся влада належить народові, але на практиці не знаємо механізму владування самих людських спільнот на своїй рідній землі. Ми не замислювалися над тим, якою ж має бути модель державного управління територіями в нашій країні. Зрештою, й не вникали ні в тонкощі самого законодавства про місцеве самоврядування, ні в Цивільний, Кримінальний, Земельний кодекси й інші підзаконні акти. А там усе написано, розжовано, показано, як має бути й чого, на жаль, на ділі немає!

    Найгірше ж, що й жоден із наших президентів як гарантів Конституції не розвинув ці положення Основного Закону з тим, аби сформувати дієву систему народовладдя в Україні. Все обмежилося, як ви кажете, елементарним пустослів’ям. У країнах Європи проблему такої демократизації суспільства давно розв’язано на користь сільських і міських спільнот відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування. Там територіальні громади — чи то польські рміни, чеські обце, чи французькі комуни — основа основ, вони як власники землі, на якій проживають, її ресурсів та майна на ній — головний «орган» влади на тій території, а не суто адміністративні утворення. Без дозволу саме ТГ там не ухвалюють жодного рішення на регіональному чи державному рівнях. У нас же попри конституційні норми, по суті, й досі зостається радянська система управління, за якої панувало гасло «вся влада — радам», хоча воно й було декларативним, оскільки фактично всім керувала партія. і вона вже перетворилася на мережу неефективних, точніше, антинародних органів влади.   

    - А як мало би бути згідно з Основним Законом?

    —  Прочитаймо уважно його ст. 143: «Територіальні громади безпосередньо та через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності,.. встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону». Отже, саме ТГ в місті чи селі створює місцеву раду, яка, своєю чергою, має формувати не лише виконком, а й усі інші виконавчі органи — податкову службу, міліцію, юстиціюѕ А в нас що? Парадокс — ті структури функціонують, але їх, як виглядає, ніхто не створював. Адже ТГ немає. В окремих випадках засновниками тих муніципальних підрозділів є або приватні особи, або щось узагалі незрозуміле. Цілковитий юридичний колапс.
    До речі, відома громадська діячка з Сіверськодонецька Римма Білоцерківська, котра два роки тому розкрутила тему територіальних громад в Україні, вже довела до свідомості багатьох людей цей нонсенс. Коли на неї відкрили карну справу, пов’язану з такою її просвітницькою діяльністю, вона відповіла правоохоронцям, котрі взялися за кримінальне провадження стосовно неї, що вони — представники нелегітимної структури. Адже райвідділи чи обласні управління МВС не зареєстровані державними реєстраторами, тим-то вони нині здійснюють свої функції поза правовим полем. Суди також не мають права нас судити, оскільки теж нелегітимні. і в міліції, і в судових інстанціях не мають що сказати на теѕ Тим часом жінка й далі розгортає свою діяльність, і діє при ній уже ціла група юристів, які допомагають і простим людям, і чесним бізнесменам відстоювати свої права.

    - Як же перевернути чинний порядок речей у нашій державі з голови на ноги?

    — Маємо всією нацією повернути владу тому, кому вона належить за Конституцією. Час нарешті зрозуміти, що згідно з нашим Основним Законом влада — не в Кабміні чи Верховній Раді. То лише її органи. Влада — це ми самі, жителі міст і сіл, об’єднані в територіальні громади. Ми — засновники держави, власники її земель та ресурсів, той первень, від якого й мають вибудовуватися управлінські вертикалі й горизонталі — від регіонів і до центру.

    Так склалося, що 23 роки ми будували державу, не заклавши її фундаменту через організацію територіальних громад. Ми гадали, що достатньо, аби на чергових виборах перемогли справжні патріоти, мудрі господарники, професіонали, й тоді, мовляв, усе налагодиться само собою. Та що маємо нині? А маємо найбільш недосконалу в світі податкову систему, напівзруйновані освіту й медицину, відсталу промисловість і таку натомість розвинуту корупцію, що вона вже загрожує існуванню самої держави. Найгірше, що органи влади безконтрольні й нікому непідвладні, бо немає фактичного засновника—власника їх — немає ТГ. і очевидно, що такий стан справ влаштовує наших політиків, партійні й громадські об’єднання, якщо ніхто ніколи й не починав говорити про те, що в Україні необхідно відновити конституційний лад та передати владу народові як єдиному законному власникові держави...   

    Втім, у нашій області вже є досить промовисті взірці того, що громади потроху беруть власну долю в свої руки. Свого часу ми провели семінар для громадських активістів зі всієї області, в якому взяв участь доктор економічних наук зі Львова ігор Гурняк, котрий, по суті, є куратором зі створення ТГ в західному регіоні України. і після цього навчання косівчани як вельми ділові люди відразу взялися втілювати ідеї територіального самоврядування в життя, налагодили, зокрема, співпрацю з районною радою.  

    - І що вже вдалося зробити їм?

    — Вони з’ясували, скажімо, скільки на заправках, розташованих у районі, продали торік пального. А потім відняли від загальної суми, яку АЗС вторгували з реалізації бензину й дизпалива, два відсотки, призначені на ремонт доріг. і вийшло, що Косівщині з Держбюджету мали виділити на ту справу 40 мільйонів гривень. Та натомість вона отримала тільки 400 тисяч, тобто лише 10 відсотків. А де решта? Отож комітет громадських представників району спільно з райрадою тепер ініціюють повернення тих коштів. інша річ, що за Януковича, аби «вибити» на ремонт автошляхів фінансування з державної скарбниці, потрібно було давати «відкат» — повертати 60 відсотків виділеної суми. Скільки тепер сягає ця такса — не знаю. Але, мабуть, сам механізм зостався, бо ж система залишилася та сама — нічого не змінилось.

     

    Та все ж домагатися того, що належить по праву, потрібно. і так мали б діяти у всіх районах з різного приводу. і прикладів для докладання зусиль територіальних громад хоч відбавляй. Он у Делієві Галицького району, де вже кілька років діє ТГ, викликали представників Світового банку, який фінансує «Даношу», і пред’явили їм докази того, що данська фірма уклала договір про будівництво на території села свинокомплексу не з територіальною громадою, як заведено у всьому світі, а із сільською радою. А це — порушення Європейської хартії.

    Я взагалі хочу сказати, що попри всі декларації стосовно залучення іноземних інвестицій в економіку краю, ця справа в нас рухається доста повільно. і головно через те, що інвестори не хочуть укладати угоди з місцевими радами, тобто з тимчасовими людьми, котрих обирають на п’ять років і які до того ж не є власниками ні землі, ні майна. Законними  власниками цього є тільки територіальні громади.

    - Тим-то в нас і катма інвесторів, що й ТГ немає?

    — Цілком правильно. Або візьмімо такий приклад. Мабуть, знаєте, що у Добротворах на Львівщині віддавна  працює ГЕС. Та коли в селі утворили територіальну громаду, то активісти поцікавились, а яку ж орендну плату мала б сплачувати станція згідно з чинним законодавством. З’ясували — чотири мільйони, тоді як платить вона тільки 40 тисяч. Звісно, що тепер тамтешня спільнота ініціює повернення коштів. Але бачите, що діється в державі! Довкола — суцільне беззаконня. Хоча всюди тільки й бесіди про народовладдя, насправді ж скрізь на вищих і нижчих постах і посадах сидять особи, які ведуть відверто ворожу антиукраїнську, антинародну політику, а простіше кажучи, грабують народ.

    На тлі цього тотального обкрадання громад і громадян верхом цинізму виглядає спроба ухвалити нову редакцію Конституції, яку зініціювали Президент Петро Порошенко, а разом з ним і Арсеній Яценюк, Гройсманѕ Втім, вони вже надіслали текст виправленого Основного Закону на розгляд  Венеційської комісії, але, гадаю, та її не схвалить. Але що дозволяють собі можновладці тепер, коли на сході України, по суті, йде війна з ворогом, з Росією?!

    - Для чого ж справді здійняли ту кампанію?

    — Не знаю, чи через брак розуміння те коять, чи зумиснеѕ Але змінюють Конституцію так, що, як виглядає, хочуть забрати в народу ті права, які там є.  Не більше і не менше. До речі, в конституції РФ тих прав уже немає, хоча це й суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування, — там Основний закон уже добряче вихолостили. Це саме намагаються зробити тепер і в нас — знівелювати нині чинну Конституцію, скалькувати її з російської. Правда, ще не забирають відразу всі права, не зачищують їх до решти. Скажімо, згадувану статтю 5 залишають, але статті 140—144 вже викреслили. Й намагаються затвердити власниками земель, на яких живуть громади, саме ради.

    Виникає, отже, дуже загрозлива ситуація для всієї системи народовладдя, так добре виписаної в чинній Конституції, коли термін, а точніше, поняття територіальної громади як жителів, об’єднаних спільною власністю, себто людської спільноти як основи місцевого самоврядування, намагаються підмінити розумінням як звичайної адміністративно-територіальної одиниці, позбавленої керівних та управлінських повноважень. Відмінність, як бачимо, істотна.

    Ми розуміємо, що творці таких «новацій» послуговуються у своїх намірах російськомовним варіантом Європейської хартії. Але дивіться, в чому річ. Якщо зіставити англомовний оригінал хартії з його перекладом на російську, то легко побачити, що в ньому відсутні чимало положень європейського документа. Зокрема немає поняття територіальної громади як власника землі й майна. Натомість такими визнано ради сільські, міські, районні, тобто тимчасові представницькі органи. Словом, повторюю, існує велика відмінність між оригіналом хартії та її російським перекладом, яким користуються в Україні. 
    Власне, коли й готували текст чинної Конституції України, то теж користувалися російськомовним варіантом хартії. Але, на щастя, серед її розробників був такий патріот, як Михайло Сирота, керівник парламентської комісії з підготовки проекту Основного Закону, який передбачив у ній усі права, належні народові, як і велить саме оригінал європейських стандартів, а не його підміна. Цього чоловіка, котрий трагічно загинув в дорожньо-транспортній катастрофі за не до кінця з’ясованих обставин, варто ставити в один ряд із Пилипом Орликом. Але тепер прав, які дарує нашому народові створена ним Конституція, нас хочуть позбавити.

    Кажу це зі знанням справи, а не з чиїхось слів. Адже ми роздобули для себе англомовний текст хартії, самотужки переклали його й насправді побачили там чимало такого, чого немає в російськомовному перекладі. Вкотре хочу наголосити, що там узагалі все зовсім інакше написано, ніж у тому варіанті, який фігурує в доводах нинішніх ініціаторів внесення змін до Конституції і є абсолютно недостовірним джерелом інформації. Та все ж під нього намагаються підлаштувати проект нової Конституції. Тому з цими намірами наших керманичів треба боротися. І найперше тим, щоб організовуватися скрізь і всюди в територіальні громади.

    за матеріалами газети ГАЛИЧИНА

Вверх